Тільки щедрик, тільки хардкор.

Щедрик - щедрик, щедрівочка!

Родинні свята, мммм...

Всі були милими і приємними, допоки комусь не вистачило дурості запропонувати запалити свічку наймолодшій, Ольці. Втрутився дідусь і сказав, що малій не можна бавитися сірниками, тому це право передали старшенькому Бодику.

Першу половину вечері сім'я провела під заколисуючі звуки ревіння малої, яка раз по раз намагалася довести хоча б комусь що вона ''вже достатньо доросла, щоб бавитися сірниками'' і що ''це все не чесно, бо Богдан палив свічку минулого року''. Тоді дідо спитав, чи хоче вона конче щось спалити, бо якщо так, то він може запропонувати їй свою бороду.

Оля відмовилась говорити з дідусем, через що він весь подальший вечір дражнив її Софійкою.

Тим не менше, свічка горіла і пора було починати їсти. Бодик обмежився облизуванням цукрової пудри з пампухів і на зауваження дорослих, що ''так не годиться'', відповідав ''ви всі просто мені заздрите''. Частково він мабуть мав рацію.

Коли пампухи нарешті відставили, малий почав нудитися, тому мені (а кому ж іще?) довелося з ним поговорити.

Закінчилось це все сваркою, бо я сказала, що чекала на вихід ''Гобіта'' довше за нього. Зі злості Богдан накопав малу Ольгу, яка в цей час лежала під столом і потім ще кілька хвилин ми всі вмовляли її вилізти звідтіля.

Малий же подався на кухню в пошуках цукру - пудри. Щасливе дитинство.

Опісля я мала нещастя сказати словосполучення ''качати м'язи'' (забула додати - маю вельми націоналістичну і граматично правильну сім'ю), спровокувавши цим двадцятихвилинну суперечку про те, що з мене вийде ніякий філолог, якщо я не вмітиму сказати фразу ''нарощувати м'язи''.

А потім я знову невдало пожартувала ''а що буде, якщо мене виженуть з університету?'', через що мене мало не вигнали з вечері. Після цього я впала в немилість і мусіла перевести тему на ''москалів - кацапів - поляків і жидів'', щоб від мене відчепилися. Це подіяло, і моя западенсько - бандерівсько - фашистська родина отримала повну сатисфакцію від обговорення того, як то ми втрачаємо українськість, ''але то вже нічого не поробиш, най би того Тягнибока разом з ними шляк трафив''.

Отаке :D
Щедрого вам вечора!