Ain't Laurent Without Yves (c)

"Найгарнішим одягом для жінки є обійми коханого чоловіка.

Для тих, кому з цим не пощастило є Ів Сен-Лоран" (с) YSL

Учора в рамках ''Французької весни у Львові'' я відвідала ''Планету кіно IMAX'' щоб насолодитися допрем'єрним показом фільму ''Ів Сен-Лоран'' Джеліла Леспера. Зараз ви зрозумієте, чому я сказала саме ''насолодитися''.

Мені завжди здавалося, що тяжко зняти цікаве кіно про людину, у якої не було тяжкого трагічного дитинства, не було юності, яку треба було прожити так, щоб вижити, і у якої у зрілому віці було все, чого вона хотіла. Але вчора я переконалась у протилежному.

Цей фільм - не проста розповідь про народження, кар'єру і успіх видатного митця. Це не занудне біографічне кіно, припудрене пафосом або надмірним і штучним обожнюванням головного персонажа.

Перед вами розкриється історія про боротьбу з собою та своїми демонами; про велику відвагу - коли над тобою тяжіє велике ім'я твого геніального попередника, і весь світ сподівається на тебе; про хворобу, разом з якою потрібно подолати і упередження.
Це розповідь про пристрасть і мистецтво.

Також це опис неймовірно красивої і великої любові двох чоловіків.

Для мене кохання є прекрасним у всіх своїх проявах, воно має право на існування у дуже багатьох іпостасях. Проте коли я бачу, скажімо, двох закоханих одна в одну жінок, то десь в моїй голові щось дзенькає. Я не просто проходжу повз не звертаючи уваги, як зазвичай, я завжди це зауважую, ба навіть кілька секунд про це роздумую.
Підсвідомість звикла до шаблонного образу пари, і попри всю мою толерантність, я все-таки поки що не здатна сприйняти це явище як повсякденне. Мій мозок бачить таку ситуацію як незвичну і одразу реагує, впевнена, що в цьому я не одинока.
Але протягом цього фільму я зрозуміла наскільки пристрасними, глибокими і прекрасними можуть бути почуття між двома чоловіками. Режисеру вдалося показати це настільки органічно, що навіть сцени гетеросексуального кохання у фільмі видаються не просто зайвими, але й недостатньо чистими, не надто доречними, ба навіть неприродними.

Проте фільм не лише про це.
Окрім майстерно зображеної лінії стосунків Ів Сен-Лорана та П'єра Берже, глядач також може вивчити і зрозуміти наскільки великий вклад у світову моду та її розвиток зробив великий митець. Багато хто побачить, що та звична річ, яку ми вдягаємо кожного дня колись була проривом і відкриттям у модній індустрії як haute couture, так і prêt-à-porter. Ми побачимо як експериментує, як змінює думку і робить відкриття творець прекрасного.

Режисер дуже яскраво ілюструє те, що бути відомим і талановитим - це не тільки дарунок долі, а ще й великий тягар. Глядач зможе побачити всі спокуси, проблеми і неприємності, які ідуть у комплекті з визнанням і славою.

Я усім рекомендую переглянути цей фільм саме на великому екрані, адже таким чином ви не тільки зможете краще зосередитися на грі акторів, головній ідеї та чудовій мові цього фільму, але також і гідно оцінити всі творіння Ів Сен-Лорана - майже так, як на показах найпрестижніших модних домів Парижа.

Хоч Ів Сен-Лоран у якості життєвого супутника і вибрав менш традиційний варіант, проте мабуть мало хто у своєму житті мав так багато трепетної любові і ніжності до жінки. І саме це робило його справжнім чоловіком.